Наскельне зображення

Куевас-де-ла-Аранья, Іспанія

Image

Бортництво належить до найдавніших господарських занять людини. Процес добування меду від диких бджіл зафіксовано у малюнках, яким приблизно 8000 років. Згадки про побутування цього промислу на теренах України можна знайти у свідченнях мандрівників V ст. до н.е. ( Геродот) і Х ст. н.е. (Ібн Руста).

Борть – одна з назв дупла у дереві, у якому оселялися лісові бджоли. Вміння знайти борть у лісі і забрати мед , нехтуючи бджолами - цей первісний етап розвитку бортництва згодом змінився умінням контактування з бджолородинами та турботою про них. Для бджіл облаштовували штучні дупла, а згодом і колодні вулики, що розміщувалися на деревах. За свідченням істориків до X ст. бортництво стало одним з розвинутих промислів Київської Русі.

Торгівля медом та воском

у давньої Русі

Бортники з Вільшанки Київської губ.

Малюнок Де ля Фліза, 1854 р.

Власність на борті та бортні угіддя охоронялась законом, медом та воском брали данину, ними торгували усередині країни та за її межами. Виник цілий ряд професій, пов’язаних з медозбором: бортники, воскодави, свічкарі, медовари. До XVII століття бортництво було масово поширеним у всій лісостеповій частині України та тодішніх країнах Європи.
Зміна традицій природокористування, використання деревини у промислових цілях призвели до зменшення площі лісових угідь, кількості дерев придатних для бортництва і поступового занепаду промислу.

Image

З XIX століття починається процес переміщення бортей з лісу до села, на присадибну ділянку, в сад. Винайдення рамкового вулика витіснило бортне бджільництво на периферію, але на території України воно й досі побутує на Поліссі.

Пасіка колодних вуликів

Українське Полісся, 1934 р.

Колодні вуликі

у експозиції Рівненського природного заповідника

Як елемент нематеріальної культурної спадщини, бортництво включає знання про поведінку бджіл, методи їх лікування, традиції та повір’я, пов’язані з бджолами, вміння виготовити борть, іншого пасічницького приладдя та користування ним. Заняття бортництвом у сучасних умовах має велике значення для збереження популяції місцевих лісових бджіл.
Зміна традицій природокористування, використання деревини у промислових цілях призвели до зменшення площі лісових угідь, кількості дерев придатних для бортництва і поступового занепаду промислу.

Image

Несприятлива екологічна ситуація у світі становить загрозу популяції бджіл в цілому, а відтак і біологічному різноманіттю планети. У зв’язку з цим , останнім часом у ряді європейських країн, а також у США, бортництво як еко-культурний проєкт набуває значного поширення.

Вулик для диких бджіл

у міському парку міста Метьюз, Північна Кароліна

Галина Бондаренко

к.і.н., провідний науковий співробітник Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського НАН України

Науковий куратор проєкту «Бортництво Полісся: архаїчна традиція у сучасному вимірі»