Специфіка роботи журналіста зазвичай передбачає спостереження й аналіз певної події дещо збоку, щоб осягнути контекст, у якому відбувається подія. Та зовсім інші враження й емоції, коли занурюєшся у подію зсередини. 

Саме таку чудову нагоду я мала під час участі в Національному проєкті «Бортництво Полісся: архаїчна традиція у сучасному вимірі». Брала участь у науково-дослідницьких експедиціях, знайомилася з непересічними людьми — все це давало можливість під час інформаційного супроводу проєкту через журналістські матеріали привертати увагу суспільства до давнього промислу.

Національний проєкт був також у зоні пильної уваги наших інформаційних партнерів — видань різних рівнів, від районного до всеукраїнського, які також всебічно висвітлювали його перебіг.

Важливою була й популяризація Національного проєкту у соцмережах. Ми бачили швидкий відгук людей, і приємно, що цей відгук був позитивним. Фідбек показав, що промисел викликав великий інтерес також і в туристів, і це, вочевидь, варто використати для популяризації й збереження давнього ремесла, яке у майже незмінному вигляді існує в Україні понад тисячоліття.