
Бортництво — живе

Бортництво як наукове явище достатньо добре досліджене науковцями нашого інституту, однак це не допомогло нам його зберегти належним чином.
Україна — чи не єдина європейська країна, де побутує бортництво як тисячолітній промисел. Але він зберігся не завдяки підтримці, а скоріше всупереч.

Щоб його зберегти, коли радянська влада обкладала все податками, люди переносили промисел у ліси.
В обліковій картці бортництва як елементу нематеріальної культурної спадщини зареєстровано 13 осередків бортництва — це села Житомирської та Рівненської областей. Сподіваюся, скоро цей перелік поповнить і Іванківський район Київщини, адже наукова експедиція Національного проєкту знайшла тут два діючі осередки бортництва.
Одним із аспектів нашого дослідження у межах Національного проєкту «Бортництво Полісся: архаїчна традиція у сучасному вимірі» є створення словника термінології бортництва. А ще — цікава сучасна презентаційна форма словника медоносної флори викличе інтерес у суспільстві, адже явище бортництва у нас живе. І наше покликання — дати поштовх його актуалізації в сучасному науково-культурному й інформаційному просторі.
Галина БОНДАРЕНКО,
науковий керівник Національного проєкту «Бортництво Полісся:
архаїчна традиція у сучасному вимірі», провідний науковий співробітник
Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАНУ,
кандидат історичних наук