Бортництво – стародавня форма бджільництва, що проіснувала на теренах України з давніх часів до сьогодення.

Цей традиційний промисел внесений до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України наказом Міністерства культури України від 30.05.2018 р. № 465.

Перші згадки у літописах про бортництво сягають Х ст. Кодекс законів «Руська Правда» містить відомості про штрафи за знищення бортей і бортних дерев.

За матеріалами дослідників ХІХ – початку ХХ ст.: колоди – борті видовбували із цільного стовбура сосни, дуба, осики чи берези за допомогою долота або пішні. Потім їх встановлювали на деревах вертикально (стояки), або – горизонтально (лежаки). Згодом колоди з бджолами почали переміщати з дерев на землю, і з лісу – ближче додому.

На сьогодні бортний промисел на Київщині зафіксований у с. Рудня-Шпилівська та Шпилі Іванківського району Київської області.

У експозиції представлені борті, що походять із Правобережжя та Лівобережжя Дніпра.